Болонський процес і кредитно-модульна система

У 1999 році в м. Болонья підписано декларацію про створення єдиного європейського освітнього простору, яка дала старт відомому нині Болонському процесу. За 10 років його існування кількість країн, які приєдналися до нього, зросла з 29 до 47. З 2005 року приєдналася й Україна.

Із 2004 року українські ВНЗ розпочали поступовий перехід на нову систему оцінювання. Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 № 943 у вищих навчальних закладах України запроваджується Європейська кредитно-трансферна система та її ключові моменти («Аплікаційна форма студента», «Угода про навчання», «Угода про практичну підготовку та зобов’язання про якість», «Академічна довідка» та «Додаток до диплому європейського зразка»).

Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи й контрольних заходів. 60 кредитів ЄКТС відповідають навчальному навантаженню повного навчального року. Відповідно, обсяг одного кредиту ЄКТС складає в середньому 1800/60 = 30 годин, де 1800 – це середня кількість академічних годин, а 60 – кількість кредитів, що відповідає завантаженості навчального року. Загальноосвітнім предметам, що вивчаються за програмами підготовки молодших спеціалістів на основі базової загальної освіти, кредити встановлюються на загальних підставах. Державна підсумкова атестація не підлягає кредитуванню, тобто години, відведені на неї, не входять до загальної кількості кредитів.

Розподіл кредитів між циклами дисциплін та встановлення мінімальної кількості кредитів нормативним дисциплінам (практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам) визначається галузевим стандартом вищої освіти. Вищий навчальний заклад самостійно встановлює кредити вибірковим дисциплінам (практикам та курсовим роботам), а також може спрямувати частину кредитів варіативної частини змісту освіти на збільшення кількості кредитів нормативних дисциплін (практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам). Формування компонентів навчального плану та встановлення кредитів вибіркової частини змісту освіти є виключною прерогативою вищого навчального закладу.

Максимальна кількість аудиторних годин на один кредит становить: для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра — 16 годин, спеціаліста — 14 годин, магістра — 10 годин. Решта часу відводиться на самостійну роботу.

Максимальне тижневе аудиторне навантаження (разом із заняттями з позакредитної дисципліни «фізичне виховання») не повинно перевищувати: для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра — 30 годин, спеціаліста — 24 години, магістра — 18 годин. Складання заліків, як правило, проводиться на останньому практичному, семінарському чи лабораторному занятті.

Пов'язані документи

Положення про кредитно-модульну систему ДонНАБА